Сколько стоит Красноуральск ГЕРОИН МЕФ Галлюциногенные грибы МАРИХУАНА Кокаин Гашиш A-PVP

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Братцы и сестры, сегодня расскажу вам историю, как я купила бутират и сбежала с уроков. Поверьте, это было не просто какое-то приключение, а настоящий трип, который я запомню на всю жизнь.

В общем, началось все с того, что я почувствовала непреодолимую жажду попасть в кайф. Ведь жизнь малаков и наркош сплошной отстой, а я решила, что мне надо взрывать, закуривая что-то по-настоящему горячее. На улице я услышала, что в нашем районе появился новый поставщик, который продаёт закладки из бутирата.

Мы, как настоящие гонщики, решили с друзьями пойти к этому типу и закупиться. Ведь бутират - это такой настоящий взрыв эмоций, качественный и долгий трип. Интересно, как нам это удалось? Просто, братцы, мы оказались в нужном месте в нужное время и встретили травника, который намекнул, где найти нового поставщика.

Мы сорвались со своего места и понеслись, словно отрываясь от земли. Гнаться за новым опытом, за сумасшедшим настроением, - это осьминог, который обвивает тебя своими щупальцами. Уже через пару часов мы попали в район, где находился этот удивительный парадокс.

Встретил нас парень с косой, и это был именно тот поставщик, о котором намекал травник. Он был легкий на подъем, говорил с нами как с ребятами своего круга. Он был в курсе, что мы ищем, и продал нам пару закладок белого порошка по дешевке. Его глаза горели, подобно огню, который мы собирались разжечь в своих легких.

Вернувшись в свою квартиру, мы решили, что пора развлечься и попасть настоящий кайф. Мы закурили бутират, и эффект не заставил себя ждать. Как открылась новая реальность, где все стало ярче и интереснее. Мы стали более смелыми и уверенными в себе, словно нас начали двигать не мышцы, а электрические импульсы.

Но, братцы, с бутиратом нужно быть осторожными.

Весь день мы провели в дурмане, и когда подошло время уроков, мы просто сбежали из школы. Все нам было безразлично, ведь мы наслаждались каждой секундой нашего трипа. Нас ждала свобода, в которой нет запретов и ограничений.

Мы бегали по улицам, словно гонщики на кольцевой гонке. Мир вокруг нас взрывался красками и звуками. Мы смеялись, кричали, танцевали, словно нас окружала невидимая музыка. Чувствовали себя непобедимыми, словно герои на раскаленном асфальте.

С течением времени действие бутирата спала, и мы начали ощущать усталость. Но даже это не омрачало нашего настроения. Мы гуляли до самого вечера, наслаждаясь каждым мгновением свободы.

В конце концов, наша эйфория улетучилась, и мы поняли, что пришло время вернуться в реальность. Искушение наркотиком осталось в прошлом, теперь перед нами стояла школа и будничная жизнь малаков. Но нам не было обидно, ведь мы получили такой яркий опыт, который навсегда останется в наших сердцах и воспоминаниях.

Так закончилась эта история, где мы купили бутират и сбежали с уроков. Но я не жалею, что попробовала, ведь это помогло мне по-настоящему почувствовать себя живой и свободной.